сопуха
СО́ПУ́ХА, и, ж., діал.
1. Сажа.
— Якби не він, та й би мене аж на весні найшли, якби сопуха з печі аж на дорогу вдарила (Стеф., Вибр., 1945, 99);
*У порівн. Сорочки чорні, як сопуха (П. Куліш, Вибр., 1969, 127).
2. Сморід.
СОПУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до сопу́н.
Словник української мови (СУМ-11)