спобігти

СПОБІ́ГТИ див. спобіга́ти.

Значення в інших словниках

1. спобігти — спобі́гти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. спобігти — див. спобігати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спобігти — СПОБІ́ГТИ див. спобіга́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. спобігти — ДОГНА́ТИ кого, що (рухаючись, наблизитися до того, хто (що) пересувається попереду), НАЗДОГНА́ТИ, ЗДОГНА́ТИ, НАГНА́ТИ, НАСПІ́ТИ, ДОСПІ́ТИ рідше, УГНА́ТИСЯ (ВГНА́ТИСЯ) за ким-чим, розм., УГАНЯ́ТИСЯ (ВГАНЯ́ТИСЯ) за ким-чим, розм., ДОГОНИ́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
5. спобігти — Спобіга́ти, -га́ю, -єш сов. в. спобігти, -жу, -жи́ш, гл. Настигать, настичь. Лисиця де спобігла курку, то її. Канев. у. Несподіване лихо спобігло. МВ. І. 38.  Словник української мови Грінченка