сподіяти
СПОДІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док., перех., розм. Учинити, зробити.
— Що ти сподіяв! — говорю йому. — А що я сподіяв? Будеш вільна,— от що! (Вовчок, І, 1955, 137).
Словник української мови (СУМ-11)СПОДІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док., перех., розм. Учинити, зробити.
— Що ти сподіяв! — говорю йому. — А що я сподіяв? Будеш вільна,— от що! (Вовчок, І, 1955, 137).
Словник української мови (СУМ-11)