сприт

СПРИТ, у, ч., діал. Спритність.

Вона почала обдумувати тисячні плани та способи, комбінувала і обчислювала найменші дрібниці з.. чисто жіночим спритом (Фр., III, 1950, 460);

— У панни Зоні багато сприту і енергії (Вільде, III, 1968, 466).

Значення в інших словниках

1. сприт — сприт іменник чоловічого роду спритність діал.  Орфографічний словник української мови
2. сприт — Сприт. Спритність, вправність, уміння. До того потрібно дуже богато мати сприту, бути офірливим, безкористливим, віддати ся справі читальні душею і тілом, треба думати про спільну хліборобску справу (Б.  Українська літературна мова на Буковині
3. сприт — -у, ч., діал. Спритність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сприт — СПРИТ, у, ч., діал. Спритність. Вона почала обдумувати тисячні плани та способи, комбінувала і обчислювала найменші дрібниці з .. чисто жіночим спритом (І.  Словник української мови у 20 томах