спуджений
СПУ́ДЖЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до спу́дити.
Здавалося [Юрі],.. що гори розсуваються перед ним, ліси та чагарники біжать, мов отари чорних овець, спуджені вовком (Фр., IV, 1950, 424).
Словник української мови (СУМ-11)СПУ́ДЖЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до спу́дити.
Здавалося [Юрі],.. що гори розсуваються перед ним, ліси та чагарники біжать, мов отари чорних овець, спуджені вовком (Фр., IV, 1950, 424).
Словник української мови (СУМ-11)