спід
СПІД, спо́ду, ч.
1. Нижня частина, дно чого-небудь.
Тільки по легкому рухові жил на ватагових руках помітно, що на споді в посуді одбувається щось (Коцюб., II, 1955, 325);
— На споді в скрині є карточка від товариша мого чоловіка (Стеф., І, 1949, 254);
Все глибше й глибше вони копали перед собою землю, і всі тупо дивилися на спід виритих ямок (Панч, В дорозі, 1959, 48);
На споді кар’єру була вода (Гур., Наша молодість, 1949, 395);
На самім споді тачанки лежали в сіні пахучі яблука (Гончар, III, 1959, 73).
Догори́ спо́дом:
а) уверх нижньою частиною, дном.
Насеред казні лежав перевернений догори сподом верхняк залізної печі (Фр., II, 1950, 256);
б) те саме, що Догори́ нога́ми (дном) ( див. догори́).
— Догори сподом поставимо світ — я це добре собі уявляю! І першим ділом — покінчимо з війною… (Смолич, Мир.., 1958, 76);
На спід — під що-небудь.
Пошили сині всім жупани, На спід же білії каптани,— Щоб був козак, а не мугир (Котл., І, 1952, 187).
◊ Підверну́ти під спід кого — підкорити кого-небудь чиїйсь владі.
Всім світом буде управляти [Еней], По всіх усюдах воювати, Підверне всіх собі під спід (Котл., І, 1952, 155).
2. Нижня частина предмета, ближча до основи, до землі; низ.
Підпалили сосну від споду до верху (Чуб., V, 1874, 394);
Горький запросив мене поїхати на чудесній яхті в Fore de Greco, город під самим Везувієм, на народне свято.. В городі скрізь вінки, вибудовані були башти, обвішані з вершечка до самого споду коралями (Коцюб., III, 1956, 326).
3. Зворотний, нелицьовий, повернений донизу бік чого-небудь.
Дмухнув вітер, і прибережний верболіз унизу біля річки раптом посивів — то з нього полетіло останнє листя, замигтівши в повітрі білим сподом (Донч., VI, 1957, 372);
Є у неї скриня-сундучок, на споді кришки — фотографія Тимка (Тют., Вир, 1964, 455);
// Нижня скоринка хліба.
— Ось яка м’яка і легка, як пух,— казала вона, стукаючи під спід паляниці кулаком (Барв., Опов.., 1902, 32).
Під спо́дом:
а) унизу, знизу.
Вогонь потріщав трохи під сподом і вигнав дим (Коцюб., II, 1955, 347);
б) з вивороту.
Часом найкраща тканина під сподом — просто груба ряднина (Л. Укр., І, 1951, 201).
Словник української мови (СУМ-11)