стрибунчик

СТРИБУ́НЧИК, а, ч. Пестл. до стрибу́н 1.

[Пушинка (ще ніжніш):] Васюнчик, стрибунчик, цвіркунчик мій любий! Твоя Пушинка плакала. Промочила ніжки (Коч., II, 1956, 49).

Значення в інших словниках

1. стрибунчик — стрибу́нчик іменник чоловічого роду, істота про людину  Орфографічний словник української мови
2. стрибунчик — див. дитина  Словник синонімів Вусика
3. стрибунчик — СТРИБУ́НЧИК, а, ч. Пестл. до стрибу́н 1. [Пушинка (ще ніжніш):] Васюнчик, стрибунчик, цвіркунчик мій любий! Твоя Пушинка плакала. Промочила ніжки (І. Кочерга).  Словник української мови у 20 томах
4. стрибунчик — -а, ч. Пестл. до стрибун 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови