Великий тлумачний словник сучасної мови

стрибунчик

стрибу́нчик

-а, ч.

Пестл. до стрибун 1).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. стрибунчик — стрибу́нчик іменник чоловічого роду, істота про людину  Орфографічний словник української мови
  2. стрибунчик — див. дитина  Словник синонімів Вусика
  3. стрибунчик — СТРИБУ́НЧИК, а, ч. Пестл. до стрибу́н 1. [Пушинка (ще ніжніш):] Васюнчик, стрибунчик, цвіркунчик мій любий! Твоя Пушинка плакала. Промочила ніжки (І. Кочерга).  Словник української мови у 20 томах
  4. стрибунчик — СТРИБУ́НЧИК, а, ч. Пестл. до стрибу́н 1. [Пушинка (ще ніжніш):] Васюнчик, стрибунчик, цвіркунчик мій любий! Твоя Пушинка плакала. Промочила ніжки (Коч., II, 1956, 49).  Словник української мови в 11 томах