стрибунчик
стрибу́нчик
-а, ч.
Пестл. до стрибун 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стрибунчик — стрибу́нчик іменник чоловічого роду, істота про людину Орфографічний словник української мови
- стрибунчик — див. дитина Словник синонімів Вусика
- стрибунчик — СТРИБУ́НЧИК, а, ч. Пестл. до стрибу́н 1. [Пушинка (ще ніжніш):] Васюнчик, стрибунчик, цвіркунчик мій любий! Твоя Пушинка плакала. Промочила ніжки (І. Кочерга). Словник української мови у 20 томах
- стрибунчик — СТРИБУ́НЧИК, а, ч. Пестл. до стрибу́н 1. [Пушинка (ще ніжніш):] Васюнчик, стрибунчик, цвіркунчик мій любий! Твоя Пушинка плакала. Промочила ніжки (Коч., II, 1956, 49). Словник української мови в 11 томах