стрибуха
стрибу́ха
-и.
Жін. до стрибун 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стрибуха — стрибу́ха іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- стрибуха — СТРИБУ́ХА, и, ж. Жін. до стрибу́н 1. У сінях загупало, брязнула клямка, зайшов Федір. – А ти, Настуню, вже тут? Ну, що принесла там, стрибухо? (Ю. Словник української мови у 20 томах
- стрибуха — СТРИБУ́ХА, и, ж. Жін. до стрибу́н 1. У сінях загупало, брязнула клямка, зайшов Федір. — А ти, Настуню, вже тут? Ну, що принесла там, стрибухо? (Збан., Сеспель, 1961, 345). Словник української мови в 11 томах