стрига
СТРИ́ГА, и, ж., розм. Коротко обстрижена покритка.
[Відьма:] Дітей, бачся [бач], годувала Та в засік ховала. Та очіпок, се вже вранці, Клоччям вимощала, Щоб не знать було, що стрига (Шевч., II, 1963, 311).
Словник української мови (СУМ-11)СТРИ́ГА, и, ж., розм. Коротко обстрижена покритка.
[Відьма:] Дітей, бачся [бач], годувала Та в засік ховала. Та очіпок, се вже вранці, Клоччям вимощала, Щоб не знать було, що стрига (Шевч., II, 1963, 311).
Словник української мови (СУМ-11)