стріпаний

СТРІ́ПАНИЙ, а, е, розм.

1. Який порвався, обтріпався від носіння, користування.

Зодягнуті червоногвардійці були хто як.. В кого стріпана солдатська шинеля, в кого — вітром підбите пальтишко [пальтечко] (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 532).

2. перен. Знесилений, збуджений від тяжких переживань, випробувань і т. ін.

І нараз, ні з того ні з цього, мов вибухне, мов упаде звідкілясь, — плач… Різкий, верескливий, болючий.. Можна собі уявити, як це впливало на вразливого розвиненого хлопця!.. Він увесь був — один стріпаний, наболілий нерв (Хотк., І, 1966, 158).

Значення в інших словниках

1. стріпаний — стрі́паний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. стріпаний — СТРІ́ПАНИЙ, а, е, розм. 1. Який порвався, обтріпався від носіння, користування. Зодягнуті червоногвардійці були хто як .. В кого стріпана солдатська шинеля, в кого – вітром підбите пальтишко [пальтечко] (Ю. Смолич). 2. перен.  Словник української мови у 20 томах
3. стріпаний — -а, -е, розм. 1》 Який порвався, обтріпався від носіння, користування. 2》 перен. Знесилений, збуджений від тяжких переживань, випробувань і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови