стріпаний

стрі́паний

-а, -е, розм.

1》 Який порвався, обтріпався від носіння, користування.

2》 перен. Знесилений, збуджений від тяжких переживань, випробувань і т. ін.

Значення в інших словниках

1. стріпаний — стрі́паний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. стріпаний — СТРІ́ПАНИЙ, а, е, розм. 1. Який порвався, обтріпався від носіння, користування. Зодягнуті червоногвардійці були хто як .. В кого стріпана солдатська шинеля, в кого – вітром підбите пальтишко [пальтечко] (Ю. Смолич). 2. перен.  Словник української мови у 20 томах
3. стріпаний — СТРІ́ПАНИЙ, а, е, розм. 1. Який порвався, обтріпався від носіння, користування. Зодягнуті червоногвардійці були хто як.. В кого стріпана солдатська шинеля, в кого — вітром підбите пальтишко [пальтечко] (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 532). 2. перен.  Словник української мови в 11 томах