Словник української мови в 11 томах

стійкість

СТІ́ЙКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. стійки́й.

Канушевич.. став на край площадки крана. Натискуючи ногами та похитуючись всім тілом, випробував стійкість його (Коцюба, Нові береги, 1959, 172);

На воді вивірять стійкість, будуть уставляти мачти і кінчатимуть усі внутрішні роботи на судні: каюти, палуби, кермо (Ю. Янов., II, 1958, 140);

В пелюстках [троянд] є цінна, дуже запашна трояндова олія, з якої виробляють духи високої стійкості і тонкого запаху (Наука.., 4, 1962, 47);

Розвиток капіталізму остаточно розвіяв легенду про стійкість дрібного селянського господарства (Програма КПРС, 1961, 26);

Народний одяг завжди відзначався простотою.. Йому властива надзвичайна стійкість (Нар. тв. та етн., 3, 1969, 49);

Під стійкістю розуміється здатність матеріалу споруди або конструкції протидіяти фізичній і хімічній агресії середовища (Компл. використ. вапняків.., 1957, 155);

У підвищенні стійкості пшениці до іржі має велике значення живлення рослин (Колг. Укр., 8, 1961, 26);

Той страждання й болі переніс, Хто стійкості навчався у народу (Дмит., Вітчизна, 1948, 80);

Героїчна оборона Бреста, Ленінграда, Москви, Києва, Одеси, Севастополя показала несхитну стійкість радянських людей, їх готовність, не шкодуючи життя, захищати кожну п’ядь рідної землі (Ком. Укр., 5, 1970, 38).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. стійкість — сті́йкість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. стійкість — Стабільність, здатність системи, що має досить складні сценарії поводження, зберігати деякі властивості й характеристики незмінними; одне з фундаментальних понять кібернетики і загальної теорії систем , тісно пов’язане з ідеєю інваріантності.  Моделювання економіки. Тлумачний словник
  3. стійкість — [с'т’ійк'іс'т'] -кос'т'і, ор. -к'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
  4. стійкість — СТІ́ЙКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. стійки́й. Канушевич .. став на край площадки крана. Натискуючи ногами та похитуючись всім тілом, випробував стійкість його (Г.  Словник української мови у 20 томах
  5. стійкість — -кості, ж. 1》 Властивість за знач. стійкий. Стійкість споруд — здатність споруд зберігати первісний стан рівноваги при дії на них зовнішніх сил. 2》 Здатність об'єкта, системи, виведеної зі стійкого стану, самостійно повертатися в цей стан.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. стійкість — ВИ́ТРИМКА (уміння володіти собою в будь-яких обставинах), ВИ́ТРИМАНІСТЬ, СПО́КІЙ, СТІ́ЙКІСТЬ, ХАРА́КТЕР, ВРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ (УРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ), САМОВЛАДА́ННЯ, ХОЛОДНОКРО́ВНІСТЬ, ДИСЦИПЛІ́НА, ВИ́ДЕРЖКА рідко, САМОВЛА́ДА рідко.  Словник синонімів української мови