стійкість
СТІ́ЙКІСТЬ, кості, ж.
Властивість за знач. стійки́й.
Канушевич .. став на край площадки крана. Натискуючи ногами та похитуючись всім тілом, випробував стійкість його (Г. Коцюба);
На воді вивірять стійкість, будуть уставляти мачти і кінчатимуть усі внутрішні роботи на судні: каюти, палуби, кермо (Ю. Яновський);
В пелюстках [троянд] є цінна, дуже запашна трояндова олія, з якої виробляють духи високої стійкості і тонкого запаху (з наук.-попул. літ.);
Народний одяг завжди відзначався простотою .. Йому властива надзвичайна стійкість (із журн.);
Під стійкістю розуміється здатність матеріалу споруди або конструкції протидіяти фізичній і хімічній агресії середовища (з навч. літ.);
У підвищенні стійкості пшениці до іржі має велике значення живлення рослин (із журн.);
Той страждання й болі переніс, Хто стійкості навчався у народу (Л. Дмитерко);
Героїчна оборона Бреста, Ленінграда, Москви, Києва, Одеси, Севастополя показала несхитну стійкість наших людей, їх готовність, не шкодуючи життя, захищати кожну п'ядь рідної землі (з публіц. літ.).
△ (1) Термі́чна сті́йкість – здатність матеріалів витримувати різкі коливання температури, зберігаючи незмінними свою структуру та властивості.
Підвищена термічна стійкість цих вогнетривів дає змогу з успіхом застосовувати їх у печах з інтенсифікованим тепловим режимом, наприклад, при кисневому дутті (з наук.-попул. літ.);
(2) Хімі́чна сті́йкість (склопластику) – здатність склопластику зберігати незмінними масу, розміри, зовнішній вигляд, міцні властивості під час дії агресивних хімічних середовищ.
Словник української мови (СУМ-20)