сусідувати

СУСІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок. Те саме, що сусі́дити.

— Сусіди мої, сусіди! — приповідала [Грициха]. — Вже ж я довго не буду з вами сусідувати. Вже ж бо я піду з дітьми попід чужі плоти (Март., Тв., 1954, 79);

— Правда ж, тут не так лячно? — Авжеж, — відповів я, зовсім забувши, як небезпечно в грозу сусідувати з великим деревом (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 60);

В майолікових виробах.. поруч із новаторськими шуканнями сусідують і сиві традиції давнини (Літ. Укр., 4.IV 1969, 2).

Значення в інших словниках

1. сусідувати — сусі́дувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. сусідувати — СУСІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок. Те саме, що сусі́дити. – Сусіди мої, сусіди! – приповідала [Грициха]. – Вже ж я довго не буду з вами сусідувати. Вже ж бо я піду з дітьми попід чужі плоти (Л. Мартович); – Правда ж, тут не так лячно?...  Словник української мови у 20 томах
3. сусідувати — -ую, -уєш, недок. Те саме, що сусідити.  Великий тлумачний словник сучасної мови