сутугуватий

СУТУ́ГУВАТИЙ, а, е, рідко. Жорсткуватий.

— Сутугувата баранина… — озвався й Іванище (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 432).

Значення в інших словниках

1. сутугуватий — СУТУ́ГУВАТИЙ, а, е, рідко. Жорсткуватий. – Сутугувата баранина .. – озвався й Іванище (О. Ільченко).  Словник української мови у 20 томах
2. сутугуватий — -а, -е, рідко. Жорсткуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сутугуватий — Сутугуватий, -а, -е Жесткій. Тверде в його, сутугувате мясо. К. Іов. 94.  Словник української мови Грінченка