сутулуватість

СУТУ́ЛУВАТІСТЬ, тості, ж. Властивість і стан за знач. суту́луватий.

Та сутулуватість [Духновича] для мене як останній знак того, скільки він попогнувсь над книжками в бібліотеках (Гончар, Людина.., 1960, 321);

Навіть у темряві по обрису видно характерну сутулуватість Січкаря (Стельмах, II, 1962, 196).

Значення в інших словниках

1. сутулуватість — суту́луватість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сутулуватість — СУТУ́ЛУВАТІСТЬ, тості, ж. Властивість і стан за знач. суту́луватий. Та сутулуватість [Духновича] для мене як останній знак того, скільки він попогнувсь над книжками в бібліотеках (О. Гончар); Навіть у темряві по обрису видно характерну сутулуватість Січкаря (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
3. сутулуватість — -тості, ж. Властивість і стан за знач. сутулуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови