сюзеренітет

СЮЗЕРЕНІТЕ́Т, у, ч.

1. За часів феодалізму в Західній Європі — верховне право, влада сюзерена.

Політичні відносини.. місцевих князів з київським князем по суті являли собою відносини васалітету — сюзеренітету, що характерно для ранньофеодальної епохи (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 482).

2. У міжнародному праві — сукупність прав держави-сюзерена .

Значення в інших словниках

1. сюзеренітет — сюзереніте́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. сюзеренітет — СЮЗЕРЕНІТЕ́Т, у, ч. 1. За часів феодалізму в Західній Європі – верховне право, влада сюзерена. Політичні відносини .. місцевих князів з київським князем по суті являли собою відносини васалітету – сюзеренітету...  Словник української мови у 20 томах
3. сюзеренітет — -у, ч. 1》 За часів феодалізму в Західній Європі – верховне право, влада сюзерена. 2》 У міжнародному праві – сукупність прав держави-сюзерена.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сюзеренітет — сюзереніте́т (франц. suzerainete) за феодалізму – верховне право сюзерена щодо васала або верховне право однієї держави щодо іншої, залежної від неї.  Словник іншомовних слів Мельничука