татакання

ТАТА́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. тата́кати та звуки, утворювані цією дією.

Після вибухів почулися дрібні рушничні постріли, швидке надсадне татакання кулеметів (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 101);

За Бугом протяжно прогув паровоз, з повороту донеслося чітке татакання порожніх вагонів (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 98).

Значення в інших словниках

1. татакання — тата́кання іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. татакання — ТАТА́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. тата́кати та звуки, утворювані цією дією. Після вибухів почулися дрібні рушничні постріли, швидке надсадне татакання кулеметів (Ю. Бедзик); За Бугом протяжно прогув паровоз, з повороту донеслося чітке татакання порожніх вагонів (В. Бабляк).  Словник української мови у 20 томах
3. татакання — -я, с., розм. Дія за знач. татакати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови