телятко
ТЕЛЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до теля́.
Найбільш любив Олексій тільну корову. Вигодував її він з телятка (П. Куліш, Вибр., 1969, 288);
От трохи на боці стоїть руда корова, а коло неї — маленьке телятко. Воно простягає шию й ніжиться коло матері (Хотк., І, 1966, 136).
Словник української мови (СУМ-11)