торохтілка
ТОРОХТІ́ЛКА, и, ж., розм. Торохкітлива дитяча іграшка або торохкітливий пристрій в іграшці.
Потім Марко показував свого нового вітрячка з торохтілкою: вітер дме, млинок крутиться і торохтить… (Коп., Вибр., 1953, 458).
Словник української мови (СУМ-11)