точнісінько

ТОЧНІ́СІНЬКО, розм. Присл. до точні́сінький.

— Та що ж то за дівчата красиві були, так і сказати не можна було! Таки точнісінько, як намальовані (Кв.-Осн., II, 1956, 309);

[Марція:] У тому гурті я жінку вгледіла з таким волоссям, — але ж точнісінько! — як от у тебе (Л. Укр., III, 1952, 179);

Хтось точнісінько передав панський голос. І знову регочуть люди (Стельмах, І, 1962, 561);

Медунка зробила точнісінько так, як її навчили (Ів., Про бджілку.., 1949, 15);

З усіх дворів дивились, як упертий світлячок [супутник], точнісінько в ті години й хвилини, що про них заздалегідь повідомляло радіо, з’явився й рухається просто через небо… (Гончар, Тронка, 1963, 105).

Значення в інших словниках

1. точнісінько — точні́сінько прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. точнісінько — див. схожий  Словник синонімів Вусика
3. точнісінько — ТОЧНІ́СІНЬКО, розм. Присл. до точні́сінький. – Та що ж то за дівчата красиві були, так і сказати не можна було! Таки точнісінько, як намальовані (Г. Квітка-Основ'яненко); [Марція:] У тому гурті я жінку вгледіла з таким волоссям, – але ж точнісінько!...  Словник української мови у 20 томах
4. точнісінько — розм. Присл. до точнісінький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. точнісінько — Точні́сінько, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. точнісінько — Точнісінько нар. Точь въ точь. Пороблю було кіскою колеса млинові і п'ятірні, точнісінько як у млині. Левиц. І. 102.  Словник української мови Грінченка