тощо

ТО́ЩО, невідм. Уживається в кінці переліку чого-небудь як вказівка на його неповноту, на можливість його продовження; і таке інше.

— Піду вбиратись. Мені треба сьогодні в різних магазинах бути, вибрати матерії, та потім треба до модистки заїхати тощо (Л. Укр., III, 1952, 510);

Маруся пішла до хати, а стара почала поратися по господарству, догодовувати курей, виганяти гусей та вутят до річки, робити місиво для свині тощо (Хотк., І, 1966, 103);

У степовому селі був ярмарок, на чотири боки куріло, куріли степові розложисті шляхи тощо, торохкотіли тачанки (Ю. Янов., II, 1958, 248).

Значення в інших словниках

1. тощо — то́що частка незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. тощо — ТО́ЩО, невідм. Уживається в кінці переліку чого-небудь як вказівка на його неповноту, на можливість його продовження; і таке інше. – Піду вбиратись.  Словник української мови у 20 томах
3. тощо — невідм. Уживається в кінці переліку чого-небудь як вказівка на його неповноту, на можливість його продовження; і таке інше.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тощо — ТО́ЩО, І ТАКЕ́ ІНШЕ, І ПОДІ́БНЕ.  Словник синонімів української мови
5. тощо — То́що (і так дальше, і таке інше), сп., але то що́, займ.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)