тоя

ТО́Я, ї, ж., бот. (Aconitum L.). Те саме, що аконі́т.

Он і грядочка з квітками — така малесенька, а чого там тільки нема, і чорнобривці, і тоя, і любисток, і рута, й канупер (Л. Укр., III, 1952, 493);

Під самими вікнами коло дому цвіли кущі рожі, бузку, жасмину.., синіли квітки тої (Н.-Лев., І, 1956, 349);

Вона.. нарвала квіту з часнику, тої, оману й одоляну, та пішла з тим до млина (Кобр., Вибр., 1954, 150);

Зірчаста ясніє між травами пахуча тоя (Турч., Зорі.., 1950, 5).

Значення в інших словниках

1. тоя — то́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. тоя — ТО́Я, ї, ж., бот. Те саме, що аконі́т. Он і грядочка з квітками – така малесенька, а чого там тільки нема, і чорнобривці, і тоя, і любисток, і рута, й канупер (Леся Українка); Під самими вікнами коло дому цвіли кущі рожі, бузку, жасмину..  Словник української мови у 20 томах
3. тоя — -ї, ж., бот. Те саме, що аконіт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тоя — АКОНІ́Т (трав'яниста отруйна рослина з жовтими, синіми або фіолетовими квітками), ТО́Я рідше, ЛАБУШТА́Н діал. Аконіт ще здавна набув зловісної слави через свою отруйність (з журналу); Зірчасто рясніє між травами пахуча тоя (А. Турчинська); В тихім плесі потічка.. синів лабуштан (М. Коцюбинський).  Словник синонімів української мови
5. тоя — Тоя, то́ї ж. раст. a) Aconitum Napellus L. ЗЮЗО. I. 109. Aconitum variegaturn. Лв. 96. б) — польова. Geranium sanguineum. Анн. 156. в) — лісна. Lysimachia vulgaris. Лв. 100. У городі зіллє-зілле, за городом тоя, проси, любко, щире Бога, щобись була моя.  Словник української мови Грінченка