тоя
ТО́Я, ї, ж., бот.
Те саме, що аконі́т.
Он і грядочка з квітками – така малесенька, а чого там тільки нема, і чорнобривці, і тоя, і любисток, і рута, й канупер (Леся Українка);
Під самими вікнами коло дому цвіли кущі рожі, бузку, жасмину.., синіли квітки тої (І. Нечуй-Левицький);
Вона .. нарвала квіту з часнику, тої, оману й одоляну, та пішла з тим до млина (Н. Кобринська);
Зірчаста ясніє між травами пахуча тоя (А. Турчинська).
Словник української мови (СУМ-20)