тіара

ТІА́РА, и, ж.

1. Головний убір стародавніх східних царів, жерців, який був символом вищої влади, високого становища.

Бачив він [Михайлик] уві сні Кіра, персів у високих тіарах, крилатих биків… (Тулуб, Людолови, І, 1957, 147);

Скіфські царі прагнуть оточити себе не тільки предметами розкоші, а й особливими атрибутами, які підкреслюють їх високе становище і знатність роду (скіпетри, тіари) (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 154).

2. Триярусний головний убір римського папи.

Серед римських пап були морські пірати, розпусники і злочинці, про яких цивілізована людина не може інакше говорити, як про легалізованих розбійників у тіарах (Мельн., Обличчя.., 1960, 50);

То не рубіни в папи на тіарі — То краплі крові (Павл., Бистрина, 1959, 47);

// перен. Символ папської влади.

Кардинали, Як гадюки, в’ються Круг тіари (Шевч., І, 1903, 265);

Гризли сумніви його святість: невже не судилося йому, монархові католицької церкви, під своєю тіарою зібрати всі землі? (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 109).

Значення в інших словниках

1. тіара — тіа́ра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. тіара — ТІА́РА, и, ж. 1. Головний убір стародавніх східних царів, жерців, який був символом вищої влади, високого становища. Бачив він [Михайлик] уві сні Кіра, персів у високих тіарах, крилатих биків... (З.  Словник української мови у 20 томах
3. тіара — -и, ж. 1》 Головний убір стародавніх східних царів, жерців, який був символом вищої влади, високого становища. 2》 Триярусний головний убір римського папи. || перен. Символ папської влади.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тіара — тіа́ра (грец. τιάρα) 1. Головний убір давніх персидських і ассірійських царів. 2. Трійчаста корона папи римського з хрестом зверху.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. тіара — До 1965 року понтифікальний головний убір папи; спершу гостроверха гладка шапка, від XIV ст. з накладеними трьома коронами.  Універсальний словник-енциклопедія