тіара

тіа́ра

-и, ж.

1》 Головний убір стародавніх східних царів, жерців, який був символом вищої влади, високого становища.

2》 Триярусний головний убір римського папи.

|| перен. Символ папської влади.

Значення в інших словниках

1. тіара — тіа́ра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. тіара — ТІА́РА, и, ж. 1. Головний убір стародавніх східних царів, жерців, який був символом вищої влади, високого становища. Бачив він [Михайлик] уві сні Кіра, персів у високих тіарах, крилатих биків... (З.  Словник української мови у 20 томах
3. тіара — тіа́ра (грец. τιάρα) 1. Головний убір давніх персидських і ассірійських царів. 2. Трійчаста корона папи римського з хрестом зверху.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. тіара — До 1965 року понтифікальний головний убір папи; спершу гостроверха гладка шапка, від XIV ст. з накладеними трьома коронами.  Універсальний словник-енциклопедія
5. тіара — ТІА́РА, и, ж. 1. Головний убір стародавніх східних царів, жерців, який був символом вищої влади, високого становища. Бачив він [Михайлик] уві сні Кіра, персів у високих тіарах, крилатих биків… (Тулуб, Людолови, І, 1957, 147)...  Словник української мови в 11 томах