тіара
тіа́ра
-и, ж.
1》 Головний убір стародавніх східних царів, жерців, який був символом вищої влади, високого становища.
2》 Триярусний головний убір римського папи.
|| перен. Символ папської влади.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тіара — тіа́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- тіара — ТІА́РА, и, ж. 1. Головний убір стародавніх східних царів, жерців, який був символом вищої влади, високого становища. Бачив він [Михайлик] уві сні Кіра, персів у високих тіарах, крилатих биків... (З. Словник української мови у 20 томах
- тіара — тіа́ра (грец. τιάρα) 1. Головний убір давніх персидських і ассірійських царів. 2. Трійчаста корона папи римського з хрестом зверху. Словник іншомовних слів Мельничука
- тіара — До 1965 року понтифікальний головний убір папи; спершу гостроверха гладка шапка, від XIV ст. з накладеними трьома коронами. Універсальний словник-енциклопедія
- тіара — ТІА́РА, и, ж. 1. Головний убір стародавніх східних царів, жерців, який був символом вищої влади, високого становища. Бачив він [Михайлик] уві сні Кіра, персів у високих тіарах, крилатих биків… (Тулуб, Людолови, І, 1957, 147)... Словник української мови в 11 томах