тіара

тіа́ра

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тіара — ТІА́РА, и, ж. 1. Головний убір стародавніх східних царів, жерців, який був символом вищої влади, високого становища. Бачив він [Михайлик] уві сні Кіра, персів у високих тіарах, крилатих биків... (З. Словник української мови у 20 томах
  2. тіара — -и, ж. 1》 Головний убір стародавніх східних царів, жерців, який був символом вищої влади, високого становища. 2》 Триярусний головний убір римського папи. || перен. Символ папської влади. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тіара — тіа́ра (грец. τιάρα) 1. Головний убір давніх персидських і ассірійських царів. 2. Трійчаста корона папи римського з хрестом зверху. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. тіара — До 1965 року понтифікальний головний убір папи; спершу гостроверха гладка шапка, від XIV ст. з накладеними трьома коронами. Універсальний словник-енциклопедія
  5. тіара — ТІА́РА, и, ж. 1. Головний убір стародавніх східних царів, жерців, який був символом вищої влади, високого становища. Бачив він [Михайлик] уві сні Кіра, персів у високих тіарах, крилатих биків… (Тулуб, Людолови, І, 1957, 147)... Словник української мови в 11 томах