тіара

тіа́ра

(грец. τιάρα)

1. Головний убір давніх персидських і ассірійських царів.

2. Трійчаста корона папи римського з хрестом зверху.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тіара — тіа́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. тіара — ТІА́РА, и, ж. 1. Головний убір стародавніх східних царів, жерців, який був символом вищої влади, високого становища. Бачив він [Михайлик] уві сні Кіра, персів у високих тіарах, крилатих биків... (З. Словник української мови у 20 томах
  3. тіара — -и, ж. 1》 Головний убір стародавніх східних царів, жерців, який був символом вищої влади, високого становища. 2》 Триярусний головний убір римського папи. || перен. Символ папської влади. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тіара — До 1965 року понтифікальний головний убір папи; спершу гостроверха гладка шапка, від XIV ст. з накладеними трьома коронами. Універсальний словник-енциклопедія
  5. тіара — ТІА́РА, и, ж. 1. Головний убір стародавніх східних царів, жерців, який був символом вищої влади, високого становища. Бачив він [Михайлик] уві сні Кіра, персів у високих тіарах, крилатих биків… (Тулуб, Людолови, І, 1957, 147)... Словник української мови в 11 томах