тіара
тіа́ра
(грец. τιάρα)
1. Головний убір давніх персидських і ассірійських царів.
2. Трійчаста корона папи римського з хрестом зверху.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тіара — тіа́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- тіара — ТІА́РА, и, ж. 1. Головний убір стародавніх східних царів, жерців, який був символом вищої влади, високого становища. Бачив він [Михайлик] уві сні Кіра, персів у високих тіарах, крилатих биків... (З. Словник української мови у 20 томах
- тіара — -и, ж. 1》 Головний убір стародавніх східних царів, жерців, який був символом вищої влади, високого становища. 2》 Триярусний головний убір римського папи. || перен. Символ папської влади. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тіара — До 1965 року понтифікальний головний убір папи; спершу гостроверха гладка шапка, від XIV ст. з накладеними трьома коронами. Універсальний словник-енциклопедія
- тіара — ТІА́РА, и, ж. 1. Головний убір стародавніх східних царів, жерців, який був символом вищої влади, високого становища. Бачив він [Михайлик] уві сні Кіра, персів у високих тіарах, крилатих биків… (Тулуб, Людолови, І, 1957, 147)... Словник української мови в 11 томах