тіпнутися
ТІ́ПНУТИСЯ, нуся, нешся, док. Однокр. до ті́патися 1-4.
Катря тіпнулась і очуняла з хвилинного забуття (Головко, II, 1957, 369);
Від несподіванки і раптового збудження я аж тіпнувся (Минко, Моя Минківка, 1962, 133);
Та ось тіпнулась в нього права рука, наче вкоротилася трохи (Коцюб., II, 1955, 259);
Василь здригнувся, коліна його тіпнулися, мов по них стукнули молоточком (Автом., Так народж. зорі, 1960, 252);
В Дорохтея тіпнулися брови й повіки, гостро звузились гарячі очі (Стельмах, І, 1962, 50);
Вони обидві заспівали на голос краков’яка такий діалог,.. що в Юзі серце тіпнулось і замерло (Л. Укр., III, 1952, 657).
Словник української мови (СУМ-11)