улюбленка

УЛЮ́БЛЕНКА, и, ж. Жін. до улю́бленик.

Назлі-ханум зненавиділа Настю. Тепер вона не помічала нещодавню улюбленку (Тулуб, Людолови, II, 1957, 239).

Значення в інших словниках

1. улюбленка — улю́бленка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. улюбленка — УЛЮ́БЛЕНКА, и, ж. Жін. до улю́бленик. Назлі-ханум зненавиділа Настю. Тепер вона не помічала нещодавню улюбленку (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
3. улюбленка — -и. Жін. до улюбленик.  Великий тлумачний словник сучасної мови