улюбленка

УЛЮ́БЛЕНКА, и, ж.

Жін. до улю́бленик.

Назлі-ханум зненавиділа Настю. Тепер вона не помічала нещодавню улюбленку (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. улюбленка — улю́бленка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. улюбленка — -и. Жін. до улюбленик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. улюбленка — УЛЮ́БЛЕНКА, и, ж. Жін. до улю́бленик. Назлі-ханум зненавиділа Настю. Тепер вона не помічала нещодавню улюбленку (Тулуб, Людолови, II, 1957, 239).  Словник української мови в 11 томах