упадання
УПАДА́ННЯ¹ (ВПАДА́ННЯ), я, с. Дія за знач. упада́ти¹ 1, 4, 5.
Розпещена упаданням за нею місцевих кавалерів, дівчина немало була здивована, що столичний гість не звертає на неї уваги (Панч, На калин. мості, 1965, 152).
УПАДА́ННЯ² див. впада́ння¹.
Словник української мови (СУМ-11)