утішений

УТІ́ШЕНИЙ (ВТІ́ШЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уті́шити.

[Кай Летіцій:] Панотче гідний, радий я спіткати тебе так несподівано. [Аецій Панса:] І я випадком сим утішений немало (Л. Укр., II, 1951, 359);

Уляна Григорівна, втішена доччиною радістю, безтурботно спала (Добр., Очак. розмир, 1965, 205).

Значення в інших словниках

1. утішений — уті́шений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. утішений — див. задоволений  Словник синонімів Вусика
3. утішений — УТІ́ШЕНИЙ (ВТІ́ШЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до уті́шити. [Кай Летіцій:] Панотче гідний, радий я спіткати тебе так несподівано. [Аецій Панса:] І я випадком сим утішений немало (Леся Українка); Уляна Григорівна, втішена доччиною радістю, безтурботно спала (С. Добровольський).  Словник української мови у 20 томах
4. утішений — (втішений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до утішити. || утішено (втішено), безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови