утішений

уті́шений

(втішений), -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до утішити.

|| утішено (втішено), безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. утішений — уті́шений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. утішений — див. задоволений  Словник синонімів Вусика
3. утішений — УТІ́ШЕНИЙ (ВТІ́ШЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до уті́шити. [Кай Летіцій:] Панотче гідний, радий я спіткати тебе так несподівано. [Аецій Панса:] І я випадком сим утішений немало (Леся Українка); Уляна Григорівна, втішена доччиною радістю, безтурботно спала (С. Добровольський).  Словник української мови у 20 томах
4. утішений — УТІ́ШЕНИЙ (ВТІ́ШЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уті́шити. [Кай Летіцій:] Панотче гідний, радий я спіткати тебе так несподівано. [Аецій Панса:] І я випадком сим утішений немало (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах