Словник української мови в 11 томах

учадіти

УЧА́ДІТИ (ВЧА́ДІТИ), ію, ієш, док.

1. Отруїтися чадом, димом (до головного болю, запаморочення або смерті).

Тії [тієї] ночі нездорово так було.. мені: попошуміло в ушах, у голові; учадів ще вдень (Тесл., З книги Життя, 1949, 81);

Дим Маркових цигарок смердів так, що можна було вчадіти (Коп., Десятикласники, 1938, 44);

«Невже учадів [комендант] так, що більше й не підведеться?» — подумав Василь (Автом., Так народж. зорі, 1960, 271);

*У порівн. Чіпка глянув на діда, підвівся й поплентався стороною, позад отари, немов п’яний, наче учадів… (Мирний, І, 1949, 160);

// Отруїтися, довгий час вдихаючи якийсь сильний запах або сморід.

Крихкі болотяні трави сходять соком, пахтять, учадіти можна (Горд., II, 1959, 195);

Він лежав на полі битви в крові й бруді, вчадівши від трупного смороду (Довж., І, 1958, 288).

2. перен., розм. Втратити здатність розумно міркувати, ясно сприймати і розуміти навколишнє.

[Часник:] Ти що, вчадів, захворів, сказився, хіба ти не знаєш, хто я такий? (Корн., І, 1955, 284);

[Сашко:] Світлано, виходь заміж! [Світлана:] Ти що, вчадів? (Зар., Антеї, 1962, 254).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. учадіти — уча́діти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. учадіти — док., отруїтися чадом, П. очманіти, здуріти  Словник синонімів Караванського
  3. учадіти — УЧА́ДІТИ (ВЧА́ДІТИ), ію, ієш, док. 1. Отруїтися чадом, димом (до головного болю, запаморочення або смерті). Тії [тієї] ночі нездорово так було .. мені: попошуміло в ушах, у голові; учадів ще вдень (А.  Словник української мови у 20 томах
  4. учадіти — (вчадіти), -ію, -ієш, док. 1》 Отруїтися чадом, димом (до головного болю, запаморочення або смерті). || Отруїтися, довгий час вдихаючи якийсь сильний запах або сморід. 2》 перен., розм. Втратити здатність розумно міркувати, ясно сприймати і розуміти навколишнє.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. учадіти — ЗДУРІ́ТИ розм. (втратити здатність ясно сприймати, розсудливо міркувати, діяти і т. ін.), ОДУРІ́ТИ розм., ОБЕЗГЛУ́ЗДІТИ розм., ОЧМАНІ́ТИ розм., ОЧАМРІ́ТИ розм., ОЧМАРІ́ТИ розм., ЗАЧМЕЛІ́ТИ розм., ОШАЛІ́ТИ розм., ОЧУМІ́ТИ розм., УЧА́ДІТИ (ВЧА́ДІТИ) розм.  Словник синонімів української мови
  6. учадіти — Учадіти, -дію, -єш гл. Уторѣть. Ном. № 13698.  Словник української мови Грінченка