учарований

УЧАРО́ВАНИЙ (ВЧАРО́ВАНИЙ), а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до учарува́ти.

Учителю, стою перед тобою, Малий, вчарований до німоти (Павл., Бистрина, 1959, 163);

Вчарований принадністю й людинолюбством письменника [М. Коцюбинського], лікар допізна зачитувався вдома його книгами (Літ. Укр., 9.IV 1968, 4).

2. у знач. прикм. Який виражає захоплення.

Дві-три хвилини знайомства,.. вчарована усмішка у відповідь на твою репліку — і ти вже ніколи не забудеш його (Літ. Укр., 16.IX 1969, 1).

Значення в інших словниках

1. учарований — учаро́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. учарований — УЧАРО́ВАНИЙ (ВЧАРО́ВАНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. до учарува́ти. Учителю, стою перед тобою, Малий, вчарований до німоти (Д. Павличко); Вчарований принадністю й людинолюбством письменника [М.  Словник української мови у 20 томах
3. учарований — (вчарований), -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до учарувати. || учаровано (вчаровано), безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який виражає захоплення.  Великий тлумачний словник сучасної мови