химерник
ХИМЕ́РНИК, а, ч., розм. Те саме, що витівни́к.
Я знав химерника і другого такого, Шевця та скрипаля (Рильський, Поеми, 1957, 231).
Словник української мови (СУМ-11)ХИМЕ́РНИК, а, ч., розм. Те саме, що витівни́к.
Я знав химерника і другого такого, Шевця та скрипаля (Рильський, Поеми, 1957, 231).
Словник української мови (СУМ-11)