хмурість

ХМУ́РІСТЬ, рості, ж. Абстр. ім. до хму́рий.

Одразу ж за шляхом земля якимсь чародійним помахом залишає позаду всю прадавню застиглу хмурість і рівно та зелено стелеться чорноземом під сині краї неба (Стельмах, II, 1962, 154);

Командуючий поморщився, по високому чолі проповзла хмурість (Тют., Вир, 1964, 502).

Значення в інших словниках

1. хмурість — хму́рість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. хмурість — ХМУ́РІСТЬ, рості, ж. Абстр. ім. до хму́рий. Одразу ж за шляхом земля якимсь чародійним помахом залишає позаду всю прадавню застиглу хмурість і рівно та зелено стелеться чорноземом під сині краї неба (М.  Словник української мови у 20 томах
3. хмурість — -рості, ж. Абстр. ім. до хмурий.  Великий тлумачний словник сучасної мови