хтиво

ХТИ́ВО. Присл. до хти́вий.

Денис помітив той погляд. Хтиво поблискуючі щілинки очей його звузились, він по-молодецькому ворухнув плечима (Тют., Вир, 1964, 238);

Їй не забути, як ламав Дитячий стан бандит у неї, Одежу хтиво розривав Тяжкою лапою своєю (Рильський, Поеми, 1957, 153);

Кирило не чув докорів. Красу природи і її спокій пив хтиво, як спраглий воду, без думки і без сумніву (Коцюб., II, 1955, 213).

Значення в інших словниках

1. хтиво — хти́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. хтиво — ХТИ́ВО. Присл. до хти́вий. Денис помітив той погляд. Хтиво поблискуючі щілинки очей його звузились, він по-молодецькому ворухнув плечима (Григорій Тютюнник); Їй не забути, як ламав Дитячий стан бандит у неї, Одежу хтиво розривав Тяжкою лапою своєю (М.  Словник української мови у 20 томах
3. хтиво — Присл. до хтивий.  Великий тлумачний словник сучасної мови