хтось

ХТОСЬ, кого́сь, займ. неознач. Якась людина, істота.

Хтось живе — наживеться, а хтось живе — нагорюється (Укр.. присл.., 1963, 37);

— Увійди та одпочинь, дитино,— промовив хтось тихо й поважно (Вовчок, І, 1955, 10);

Лист муляє в кишені. Треба через когось послати (Коцюб., І, 1955, 410);

[К о с т ь:] Не бійтесь: знайдеться хтось, що й без мене проведе (Вас., III, 1960, 171);

Я йду, іду — Зворушений Когось все жду — Співаючи (Тич., І, 1946, 30);

В уяві стали очі карі, Вони зоріють і зовуть… Од них ясніє дивно путь, неначе струни на гітарі перебирає ніжний хтось… (Сос., І, 1957, 410);

Кимсь наполохані, з-під даху злетіли кажани (Бойко, Ростіть.., 1959, 73).

Хтось із (з)...— один з багатьох (з кількох).

— Та й глибиня [глибина] там яка! — сказав хтось з хлопців (Мирний, I, 1954, 249);

Подзвонив комбат і передав Сагайді командування ротою, доки четвертий відділ пришле когось із резерву (Гончар, III, 1959, 123);

Хтось і́нший див. і́нший.

Значення в інших словниках

1. хтось — (невідомо хто) хто-небудь, дехто, хтозна-хто.  Словник синонімів Полюги
2. хтось — хтось займенник  Орфографічний словник української мови
3. хтось — (невідомий) ХТОЗНА-ХТО; (з багатьох) ХТОНЕБУДЬ; хтось там; ід. ХТОСЬ ТО, хтось таки.  Словник синонімів Караванського
4. хтось — Хто-небудь, хто-не-хто, хтось-то  Словник синонімів Вусика
5. хтось — ХТОСЬ, кого́сь, займ. неознач. Невідомо хто; той, кого не можуть або не хочуть назвати; дехто, хто-небудь. Хтось живе – наживеться, а хтось живе – нагорюється (прислів'я); Прийшов хтось та взяв щось (прислів'я); – Увійди та одпочинь, дитино...  Словник української мови у 20 томах
6. хтось — когось, займ. неознач. Якась людина, істота. Хтось із (з) ... — один із багатьох (з кількох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. хтось — ХТО-НЕ́БУДЬ (яка-небудь особа — байдуже хто — з певного ряду), ХТОСЬ, ДЕ́ХТО, ДЕ́КОТРИЙ (ужив. також при підкресленні обмеженої кількості осіб з групи, спільної за якоюсь ознакою).  Словник синонімів української мови
8. хтось — Хтось, кого́сь, кому́сь, кимсь і ки́мось, на кім(о)сь, при ко́мусь  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. хтось — Хтось, когось мѣст. Кто то, кто-нибудь. Прийшов хтось та взяв щось. посл.  Словник української мови Грінченка