цвіркотіння
ЦВІРКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. цвіркоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
Микита сидів, радий слухати цвіркотіння своєї жінки (Григ., Вибр., 1959, 47).
Словник української мови (СУМ-11)ЦВІРКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. цвіркоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
Микита сидів, радий слухати цвіркотіння своєї жінки (Григ., Вибр., 1959, 47).
Словник української мови (СУМ-11)