цензурний
ЦЕНЗУ́РНИЙ, а, е.
1. Прикм. до цензу́ра 2, 3.
Я, мабуть, з недавнього часу став любимчиком цензурних комітетів, усе з-за кордону доходить до мене вільно (Коцюб., III, 1956, 289);
Цензурна історія творів І. Нечуя-Левицького настільки повчальна і різноманітна, що вона могла б стати предметом самостійного дослідження (Рад. літ-во, I, 1957, 78).
♦ Цензу́рні рога́тки — перешкоди, які чинить цензура (у 2, 3 знач.) публікації творів, постановці п’єс на сцені і т. ін.
1935 рік. Напівпрофесіональний Реалістичний театр у Софії. Постановник А. Бенієш і актори докладають великих зусиль, щоб перебороти цензурні рогатки і врятувати від заборони спектакль «Платон Кречет» (Мист., 6, 1967, 21).
2. Який відповідає вимогам цензури (у 2 знач.).
На мій погляд вона [казка] зовсім цензурна і тут, у нас, її пропустять (Мирний, V, 1955, 384);
Звісно, матеріал для альманаху теж мусить бути цензурний (Коцюб., III, 1956, 199).
Словник української мови (СУМ-11)