часто-густо

ЧА́СТО-ГУ́СТО, присл. Дуже часто, майже весь час.

Романко ходив до школи, приносив якісь книжки від вчителя та часто-густо голосно марив про те, що то буде, як він вивчиться та зробиться великим паном (Коцюб., І, 1955, 101);

Тут їх не дістануть ворожі кулемети, проте вогонь артилерії і мінометів часто-густо обрушується саме на них (Гончар, III, 1959, 203);

Вийшовши з стін школи, десятикласники часто-густо самі, без допомоги своїх вчителів-наставників вирішували, як бути (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 20).

Значення в інших словниках

1. часто-густо — див. часто  Словник синонімів Вусика
2. часто-густо — ЧА́СТО-ГУ́СТО, присл. Дуже часто, майже весь час. Романко ходив до школи, приносив якісь книжки від вчителя та часто-густо голосно марив про те, що то буде, як він вивчиться та зробиться великим паном (М.  Словник української мови у 20 томах
3. часто-густо — ча́сто-гу́сто прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
4. часто-густо — присл. Дуже часто, майже весь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови