чудакуватість

ЧУДАКУВА́ТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. чудакува́тий.

Начальство вважало його за дуже ввічливу людину, за доброго педагога і тому прощало йому деяку милу чудакуватість… (Ільч., Серце жде, 1939, 198);

Старим людям життя завжди здається простішим, аніж воно є насправді. Може, то самовпевненість.., а може, звичайна стареча наївність, чудакуватість (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 387).

Значення в інших словниках

1. чудакуватість — ЧУДАКУВА́ТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. чудакува́тий. Начальство вважало його за дуже ввічливу людину, за доброго педагога і тому прощало йому деяку милу чудакуватість... (О.  Словник української мови у 20 томах
2. чудакуватість — чудакува́тість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. чудакуватість — -тості, ж. Властивість за знач. чудакуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови