чужоземка

ЧУЖОЗЕ́МКА, и, ж. Жін. до чужозе́мець.

Він [Бальзак], непомітно для себе, все частіше думав про далеку чужоземку (Рибак, Помилка.., 1956, 85);

Я приїхав у незнаний край.— Чужоземко молодая, хто ти? (Рильський, І, 1960, 188).

Значення в інших словниках

1. чужоземка — ЧУЖОЗЕ́МКА, и, дав. і місц. ці, ж. Жін. до чужозе́мець. Він [Бальзак], непомітно для себе, все частіше думав про далеку чужоземку (Н. Рибак); Я приїхав у незнаний край. – Чужоземко молодая, хто ти? (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах
2. чужоземка — чужозе́мка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. чужоземка — -и. Жін. до чужоземець.  Великий тлумачний словник сучасної мови