чужоземка
ЧУЖОЗЕ́МКА, и, дав. і місц. ці, ж.
Жін. до чужозе́мець.
Він [Бальзак], непомітно для себе, все частіше думав про далеку чужоземку (Н. Рибак);
Я приїхав у незнаний край. – Чужоземко молодая, хто ти? (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)