чумаченько

ЧУМАЧЕ́НЬКО, а, ч. Пестл. до чума́к¹.

— Показуйте ви, Славні чумаченьки, Славний товар із возів (Укр.. думи.., 1955, 83);

За Києвом, та за Дніпром, Попід темним гаєм, Ідуть шляхом чумаченьки, Пугача співають (Шевч., І, 1963, 31);

Лежить моя хустиночка, Що я вишивала, Як я свого чумаченька З Криму дожидала (Щог., Поезії, 1958, 77).

Значення в інших словниках

1. чумаченько — ЧУМАЧЕ́НЬКО, а, ч. Пестл. до чума́к 1. – Показуйте ви, Славні чумаченьки, Славний товар із возів (з думи); За Києвом, та за Дніпром, Попід темним гаєм, Ідуть шляхом чумаченьки, Пугача співають (Т. Шевченко); Лежить моя хустиночка, Що я вишивала, Як я свого чумаченька З Криму дожидала (Я. Щоголів).  Словник української мови у 20 томах
2. чумаченько — чумаче́нько іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. чумаченько — -а, ч. Пестл. до чумак 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чумаченько — Чума́че́нько, -нька (зм. від чума́к)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. чумаченько — Чумаченько, -ка м. ум. отъ чумак.  Словник української мови Грінченка